Віктор Чубенко, видавець...
Прикра новина, сумна подія.
Особисто я не вважав себе знайомим Анатолія Тихоновича Кукоби. Хоча доля складалася так, що кілька разів наші шляхи перетиналися, про що зараз уже недоречно згадувати.
Так чи інакше, коли доводилося зустрічатися, Анатолій Тихонович вітався зі мною кивком голови, а значить ідентифікував.
Попри всю складність його постаті, мене не полишає відчуття, що разом з ним неначе пішла ціла епоха. Всі, хто залишаються (довгих їм років життя), і кого можна було б пов’язати з Анатолієм Тихоновичем, все ж були відблисками у його світлі.
Кілька років тому написав був пісню, що на диску «Я гуляю по Полтаві» називається «Полтавські замальовки». В першій версії у ній був куплет, якого ви не почуєте з диску, хоча він є у студійному запису.
Ось він:
«Полтава має янгола з народу,
Фігура – добра, хоч комусь і зла…
Та як не як, а місто без Кукоби –
Те ж саме, що Полтава – без «Орла»!»
Нехай упокоїться Ваша душа з миром, Анатолію Тихоновичу…
