Люди зі свічками, плакатами та прапорами у руках сьогодні зібралися біля підземного переходу «Злато місто» і колоною вирушили до Свято-Успенського кафедрального собору, де пройшло заупокійне богослужіння. До жалобних заходів 24 листопада приєдналися понад півтисячі осіб.
Полтавці почали підходити на акцію ще о 15 годині.
- Я на подібні заходи приходжу вже 6 рік поспіль. Вважаю, що обов’язок кожної свідомої людини бути сьогодні тут і згадати наших предків, завдяки яким зараз ми живемо, - говорить полтавка Алла, яка прийшла разом з друзями.
Перед усіма присутніми виступили троє парубків, які, помітно хвилюючись, нагадали сплановані події, що призвели до нестачі харчів і масових смертей українців від голоду за радянських часів. Далі публіці показали фільм «Великий злам» та роздавали буклети з історичними фактами про Голодомор, який визнали в усьому світі геноцидом української нації.
З 15.30 слово взяли більш досвідчені оратори, серед яких відомі у Полтаві діячі – Микола Кульчинський, Юрій Бублик, Петро Ворона. Їх виступи не обійшлися без критики діючої влади та політичних гасел – вимог заборони в країні пропаганди комуністичної ідеології. Наголосили вони й на необхідності встановлення в місті пам'ятного знаку жертвам Голодоморів та Івану Мазепі. До речі, жоден з діючих керівників міста та області під час жалобних заходів сьогодні у центрі міста не з’явився .
Після промов політиків о 16 годині розпочалася хвилина мовчання. Далі хресна хода, на чолі якої були священнослужителі, під дзвони та скорботну музику повільно вирушила до Свято-Успенського кафедрального собору. Стіни храму не могли вмістити усіх охочих побувати на богослужінні полтавців, тому люди залишали свічки на вході до собору і йшли додому.
Фоторепортаж з минулорічної хресної ходи дивіться тут.
У День скорботи полтавці запаленими свічками, хресною ходою та молобнем пам'ять жертв Голодоморів.У День скорботи полтавці вшанували пам'ять співвітчизників, загиблих від голоду у 1921—1923, 1932—1933 та 1946 — 1947 роки.
