Письменниця Катерина Бабкіна — той випадок, коли людина постійно знаходиться в русі. Вона подорожує країнами, пише прекрасні вірші (дуже раджу заґуґлити) і прозу, працює креативним директором в digital-агентстві Postman… І це тільки частина з її щоденної діяльності.
Катерина Бабкіна (джерело — styleinsider.com.ua)
Саме Бабкіна зі своїм колегою Марком Лівіним розпочали рух #bookchallenge_ua, на яких підсадили (в хорошому сенсі) тисячі людей по всій Україні. Катерина і Марк за рік (з 30 вересня 2015 року по 30 вересня 2016 року) мають прочитати по 200 книг кожен — про що звітують тут. Як вона все це встигає — загадка.
Марк Лівін і Катерина Бабкіна (джерело — urban-buffet.com)
Наприкінці минулого року (тобто десь два тижні тому) у «Видавництві Старого Лева» вийшла її дитяча книжка «Шапочка і кит». Я вже писав про велику книгу-інтерв’ю нині покійного грузинського реформатора Каху Бендукідзе «Ґудбай, імперія», теж видану ВСЛ. Тепер же прийшов час меншої за об’ємом, але хтозна чи легшої літератури.
Книга Бабкіної пронизана однією важливою і болючою для нашого суспільства проблемою — дитяча лейкемія і боротьба з нею. Використання мистецтва для привернення уваги до дитячих хвороб — доволі актуальна тема. Варто згадати роман Еріка-Еммануеля Шмітта «Оскар та рожева пані» про дитячу паліативну допомогу. На її основі у співпраці з Міжнародним Фондом «Відродження» актриса Ірма Вітовська, режисер Ростислав Держипільський, гурт «Океан Ельзи», художник Андрій Єрмоленко, балетмейстер Ольга Семьошкіна та актори Івано-Франківського театру імені Івана Франка поставили виставу і показали її в 5 містах України.
Вистава «Оскар та рожева пані» (джерело — kurs.if.ua)
За сюжетом книги Катерини Бабкіної хлопчик Шапочка хворіє на лейкемію. Він вживає сині таблетки, у нього є мама та бабуся, а часом приходить і тато. Хлопчик проходить хіміотерапію, у нього випало волосся, тому він носить шапочку (тому в книзі всі його так і називають).
Обкладинка книги (джерело — starylev.com.ua)
Несподівано біля його вікна з’являється справжній кит — великий і добрий. Він плаває у повітрі і любить Шапоччині таблетки. Саме цій незвичайній дружбі хлопчика і найбільшого у світі ссавця і присвячена більша частина книжки. Ну і, звісно, дитячому лейкозу.
«Шапочка і кит», як і багато проектів ВСЛ — це співпраця письменника і художника. Ілюстраціями займалася Юлія Пилипчатіна і своїми малюнками вона дивовижно передала атмосферу тексту Бабкіної.
Хочеться відзначити кілька моментів. По-перше, «Шапочка і кит» чимось трохи нагадуватимуть розповіді Астрід Ліндгрен з її Малюком та Карлсоном. Але якщо шведська письменниця у творах зосереджувалась на дитячій веселості, то тут навіть у найсмішніших моментах відчувається якась напруга, страх за дитину, адже Тобі невідомо, скільки ще залишилося жити хлопчику і чи буде його лікування успішне.
По-друге, — і я розумію, що це талант автора, — складається враження, що Катерина не писала цю книгу, а просто записала на диктофон розповідь реального хлопчика. Ти читаєш цей текст і починаєш дивитися на все, що відбувається в книзі, його очима. Це казково.
Ілюстрація Юлії Пилипчатіної
По-третє, книга дуже легко читається. Але здається, що ця легкість — результат наполегливої праці над текстом і його стилем, і що за ним стоять десятки годин важкої і методичної праці письменника.
Головний герой книги Джерома Селінджера «Ловець в житі» Холден Колфілд говорить, що після дійсно хорошої книги виникає бажання подзвонити автору. Катерина Бабкіна — той самий випадок. Їй можна не подзвонити, а написати у «фейсбук» (за 65 років від сповіді Колфілда технології просунулися), щоби подякувати і за книгу, і за все те добро, яке вона робить (що я, власне, і зробив).
#bookchallenge_ua йде під гаслом «Великі цілі досяжні». Тому мало того, що Катерині треба прочитати дві сотні книг, вона задумала ще один великий (і в плані масштабності, і в плані важливості для суспільства) проект.
Колаж (джерело — litcentr.in.ua)
З кожної купленої книги 5 грн буде перераховано до міжнародного благодійного фонду «Таблеточки» на допомогу дітям із раком крові. Але Бабкіна пішла далі: вона хоче саме з допомогою своєї книжки у 2016 році зібрати 1 мільйон гривень на подолання цієї хвороби серед дітей. Для слідкування за проектом і за збором коштів Катерина придумала хештег #shapochka_i_milion_na_tabletochki. І це дійсно круто, коли мистецтво несе ще й соціальну відповідальність.
Тому якщо Ви прочитали цей огляд — поширте інформацію про даний проект далі. Мені хотілося б, щоби цей мільйон було зібрано і Шапочки ставали здоровими, а їхні кити більше не мали змоги з’їдати їхні таблетки.
Цитата: «Я ще кілька разів намагався домовитися з ним, аби якось показати його мамі та бабусі або принаймні татові, який би точно нікому нічого не розповів, бо найкращим завжди треба ділитися, а кит точно був добрий, великий, якісний — найкращий кит».
