«Книгодні»: Маріуш Щиґел «Неділя, що відбулася у середу»

6 червня 2015 о 10:001103 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245 «Книгодні»: Маріуш Щиґел «Неділя, що відбулася у середу»
Чи міняються люди, які живуть у період змін? І наскільки це відбивається на їхньому світогляді?

Про польську репортажистику я вже неодноразово писав, розповідаючи про книгу Вітольда Шабловського «Убивця з міста абрикосів» та уривки з інтерв’ю Ришарда Капусцінського, зібрані у «Автопортрет репортера».

Тепер же хотілося розповісти про ще одного видатного репортера, яким зачитується Польща, – Маріушем Щиґелом.

Цьому автору зараз 48 років. З 24 років він почав працювати у «Газеті Виборчій». Це зараз вона – найбільша і найпотужніша у Польщі. А коли він туди прийшов, то газета існувала лише рік.

Маріуш Щигел (фото – dziendobry.tvn.pl)

Маріуш – відомий автор, ведучий на телебаченні. Щиґел заснував Інститут репортажу та книгарню репортерів «Кипіння світу». А минулого року президент Броніслав Комаровський вручив йому Орден Відродження Польщі.

Книга «Неділя, що сталася в середу» – перша в житті Щиґела. Наразі їх уже вийшло 6, не рахуючи тексти у різних антологіях. Проте ця збірка репортажів, укладена під однією обкладинкою, була для журналіста все-таки дебютною. Вийшла вона у 2013 році у видавництві «Темпора» (як і багато інших шедеврів польської репортажистики) в перекладі Андрія Бондаря.

«Неділя, …» – це 14 репортажів, які Щиґел писав для «Газети Виборчої» у 90-ті роки ХХ століття. Тоді Польща переживала трансформацію і перехід від соціалістичної держави, яка перебувала під комунізмом, до вільної ринкової економіки з усіма наслідками. Перехідний період ніколи не проходить безболісно для населення, особливо для тієї його частини, яка вже звикла до своєї роботи, має що втрачати і готова опиратися змінам.

Сучасний вигляд редакції Газети Виборчої (фото – media2.pl)

Книга починається з передмови, де Маріуш згадує своє прощання з комунізмом. Тоді, у 1990 році, для нього було шоком, що туалетний папір з’явився у вільному продажі, для його купівлі не потрібно було вистоювати черги, він перестав бути дефіцитом.

Кожен репортаж у «Неділі, …» – тема, яку не піднімали до того, бо те, що описується – нове (на той час) явище для публічної Польщі. Сам репортаж «Неділя, що сталася в середу» (1994 рік) розповідає про працівників вроцлавського заводу комп’ютерного обладнання «Elwro». Німецький концерн «Siemens» викупив підприємство і провів скорочення, заплативши великі гроші за звільнення за власним бажанням. Екс-працівники діляться зі Щиґелом своїми переживаннями, сумнівами, бідами.

Обкладинка книги (фото – book-ye.com.ua)

«Польща в оголошеннях» – спроба перевірити і поговорити з авторами різних оголошень у польських ЗМІ. «Сонмище скривджених у Третій Республіці» (1994) – історії людей, які звернулися до омбудсмена (Уповноваженого по правах людини у Польщі). «Вуста завжди палкі» (1995) – репортаж-дослідження про популярний на той час у Польщі музичний жанр диско-поп, розмова з виконавцями та слухачами таких пісень. «Забери нас до діаманта» – опис розвитку мережі «Amway» у Польщі і життєві історії родин, які почали займатися цим бізнесом. Автор був ведучим на одному з заходів цієї компанії і зміг описати те, що зазвичай закрите для преси на таких зустрічах.

Проте центральним текстом даної книги є «Польський онанізм». Написаний у 1993 році репортаж розповідає про мастурбацію серед поляків. Звертаючись до досліджень сексологів, Щиґел руйнує міфи, пов’язані у суспільства з цим заняттям. Маріуш показує статистику мастурбації у Польщі (28% жінок і 64% чоловіків). Окремо ще цікава історія 23-річного (на той час) Артура «Цезаря» Красіцького, який популяризував свій Маніфест онанізму «Дрочи, поки молодий».

Маріуш Щиґел (фото – life.pravda.com.ua)

Після цього репортажу, на адресу «Виборчої» посипалися обурені листи від польської громадськості. Люди повертали примірники газети і говорили, що більше не будуть купувати це видання. Крім того, цей текст спричинив справжню дискусію, його передруковувало кілька часописів.

Закінчує книгу текст «З земною кулею на грудях», де автор показує, що йому доводиться переживати як відомому телеведучому.

Цитата: «У цей спосіб я мав щастя бути хронікером часу, коли у середу в поляків відбувалася неділя. Свобода прийшла несподівано, без попередження. Ми не дуже знали, як із нею поводитися. Вона була ніби несподіваною неділею, що з’явилася у середині тижня».