Панахида і спільна молитва відбулися біля колишнього пам’ятника Леніну, на площі, де зараз монумент на честь Небесної сотні. Поминальний молебень за тими, хто загинув на Майдані, провів Архієпископ Полтавський і Кременчуцький (УПЦ КП) Федір.
Кілька десятків полтавців, в тому числі й родини з маленькими дітками, зібралися біля монументу, облаштованого на честь героїв Майдану. Серед представників влади – Олег Пустовгар, нещодавно призначений на посаду очільника Департаменту інформдіяльності; Роман Чабановський, кандидат на посаду заступника голови Полтавської ОДА; Олександр Артеменко, депутат міськради. Інших посадовців-активістів Майдану журналіст не помітила.
Другу неділю поспіль у Полтаві немає традиційного народного віче. Якщо минулого тижня віче відмінили через Великдень, то сьогодні, 27 квітня, замінили поминальною панахидою. Адже саме цього дня прийнято згадувати померлих, йти на могили (за іншою традицією, це роблять в наступний понеділок після Великодня, цього року такий день припадає на 28 квітня).
Попри те, що вшанувати Небесну сотню прийшло спочатку кілька десятків людей, через деякий час люду почало підходити більше. Дехто підходив послухати проповідь священника, інші сфотографуватися на фоні монумента, присвяченого Небесній сотні. Дехто приносив до пам’ятника квіти.
Владика Федір привітав присутніх з Великоднем та зауважив, що зміни в країні починаються з кожної окремої людини.
– Ще зовсім недавно на цій площі стояв пам’ятник вождю пролетаріату. Не буду говорити про цю людину, про Леніна, ми всі знаємо історію. Сьогодні народжується нова історія українського народу. І історія починається із страждань, із розп’яття. Я вірю, що ми з вами згодом житимемо у вільній, квітучій та сильній державі, – з оптимістичною промовою виступив священник. – Небесна сотня, вшанувати яку ми прийшли це символ нашої свободи, за яку ми віддали найдорожче, що у нас є: життя.
Нагадаємо, у Полтаві хочуть реконструвати постамент пам’ятника Леніну і вже навіть запропонували кілька проектів реконструкції. Владика Федір наголосив під час промови, що на площі варто збудувати храм.