Звідки взяти гроші на ПТУ? Питання турбує всіх.
Професійно-технічні заклади Полтавщини нині перебувають чи не в найскладнішому становищі за останні кілька років. Через зміни в законодавстві не вистачає грошей на стипендії, харчування школярів, матеріальне заохочення тощо. Накопичуються борги за комунальні послуги, а міські бюджети не в змозі вирішити проблеми через відсутність належних коштів.
Нагадаємо, нині в Полтавській області фінансування профтехучилищ перебуває на плечах місцевих бюджетів. 4 лютого Верховна Рада України прийняла закони про внесення змін в держбюджет і Бюджетний кодекс, зокрема щодо фінансування професійно-технічної освіти. Згідно з цим законодавчим актом, видатки на підготовку робітничих кадрів у профтехнічних закладах, розташованих в обласних центрах, планують із 2016 року у бюджетах цих міст, щодо закладів інших населених пунктів – з обласних бюджетів. Проте зміни до закону, які хоч і частково, але знімають навантаження з місцевих бюджетів, й досі не підписані Президентом України.
Як бути далі та де взяти гроші, обговорювали сьогодні, 15 березня, на нараді з питань фінансування закладів професійно-технічної освіти області. На нараду, яку проводили в Полтавській ОДА, приїхали директори ПТУ області, заступники міських голів.
– Хочу підкреслити, на сьогодні з обласного бюджету фінансуються ті навчальні заклади, які не знаходяться на території міст обласного значення, всі інші – з бюджетів міст. Найскладніша ситуація в Гадячі, де невелике місто фінансує 3 училища і коледж, тому місцевий бюджет не витримує такого навантаження, – зазначив Олег Пругло, заступник голови Полтавської облдержадміністрації. – Щодо інших міст, то ситуація там трішки краща, але проблеми, які ми повинні спільно вирішити, залишаються.
– Найкритичніше в цій ситуації те, що вже минула четверть року, правила гри ще не вироблені, – додав Павло Кропивка, директор департаменту фінансів Полтавської облдержадміністрації. – Мінімум потрібно 30 мільйонів гривень на потреби училищ. Біда в тому, що дотацію у 8 мільйонів гривень, яку ми отримали згідно з постановою Кабміну ще в лютому, не можливо використати. Немає казначейської довідки, а це значить, що є проблеми з легітимністю документу, отже, ми не маємо законних підстав, щоб розподілити ці гроші.
Директори училищ в розпачі, обласна влада нічим зарадити не може
Про найскладніші питання розповів Микола Несен, директор Кременчуцького ПТУ № 7.
– У постанові Кабміну від 18.01. 2016 року № 16 йдеться про забезпечення харчування дітей-сиріт ( за рахунок ПТУ, прим. авт.), це ми робили й раніше, а тепер ще добавляються діти-інваліди 1-3 групи та діти із малозабезпечених сімей. У нас навчається 11 дітей-інвалідів, 27 – малозабезпечених. Норма на харчування однієї дитини на день 51 гривня. На виконання цієї постанови на рік необхідно 310 тис.грн., а ці кошти ніде не передбачалися. Ніхто не відмінив і Постанову Кабміну прийняту в 2013 році «Про порядок індексації грошових доходів населення…, і забезпечення виплат індексаціями стипендій учням». На виплату стипендій тільки одному навчальному закладу міста Кременчука потрібно на рік 971 тисячу 600 гривень, – говорить Микола Несен. – Ніхто не відміняв і 10 % матеріального заохочення учням – це 383 тисячі 812 гривень на рік лише по одному навчальному закладу Кременчука. Потрібно відпрацювати правила гри. Якщо коштів немає, то треба на офіційному рівні визнати це, як і те, що ми їх не виплачуємо.
Не менше гостре питання і щодо посилення національно-патріотичного виховання в навчальних закладах. Адже воно передбачає облаштування спеціальних кімнат, де зберігатиметься зброя. А, отже, необхідно, знайти цю зброю, яку свого часу вилучали з освітніх закладів. Такі пошуки призводять ще до однієї проблеми – де взяти гроші на охорону «озброєних» кабінетів?
– Я в навчальному закладі таку кімнату облаштував, але щоб отримати дозволи усіх служб на її діяльність, необхідно встановити охоронну сигналізацію – це ще 20 тисяч гривень. Якщо ми цих коштів не закладемо, то не зможемо виконати все те, що запланували, – додав Несен.
Інша проблема в Полтавському ПТУ № 23, яке хоч і фінансується з бюджету обласного центру, але має 320 тисяч гривень боргу за опалення, який нічим сплатити. Щоб хоч якось зекономити, котельня в закладі, за словами в.о. директора ПТУ, працює лише вночі.
Надія одна – на підпис Президента
Скаржилися учасники й на відсутність відповідного законодавства, яке регулює діяльність профтехосвіти. Адже в країні й досі немає адекватного до сучасних реалій закону «Про професійну технічну освіту», в якому б чітко було прописано, що профтехосвіта – це послуга, яка надається не конкретному місту, а регіону чи й навіть країні.
– Маємо яскравий приклад міста Гадяча – чому міський бюджет зобов’язаний платити за пасічників, яких готують на всю Україну? – слушно зазначив Павло Кропивка. – Так, в цілому баланс на утримання закладів профтехосвіти в містах обласного значення є, але і міста ці різні. Є такі, як Кременчук і Кривий Ріг ( самостійно наповнюють міський бюджет за рахунок діяльності великих підприємств, прим.авт.), а є такі, як Гадяч чи невеликі міста на Західній Україні, де населення лише 800 осіб, а вони мають статус обласного значення. У результаті в одному з міст Хмельницької області, видатки на ПТУ більші, ніж міський бюджет. Потрібно, щоб було розуміння на державному рівні, що це повноваження, як мінімум регіональне, але ніяк не міське. І фінансувати ПТУ необхідно за рахунок субвенції з держави чи з обласного бюджету, а не міста.
Нині і директори профтехзакладів, і влада області сподіваються на якнайшвидше вирішення питання на державному рівні. Адже щось зробити на місці без підпису Президента просто не можливо.
