Відповіді і настрої в людей були різними, проте більшість з опитуваних не знають про наявність бомбосховищ в Полтаві та план дій у разі війни.
Для тих, хто також не володіє такою інформацією, пропонуємо матеріал – Куди ховатися, якщо завтра війна
|
|
Іван Павлович
Якщо Росія вирішить оголосити війну, то і нас це зачепить. Але, думаю, не наважиться. У разі чого, то нас уже родичі із Росії запросили до себе в Ростов та Оренбург. Можливо, моя дружина і поїде, але я ні. Я залишусь, адже можуть пограбувати квартиру. Нікуди ховатись не буду, я вже прожив майже 90 років, мені вистачить. |
|
|
Наталія Такий варіант можливий. Але сподіваюсь, що на 70 відсотків ні. Адже, якщо вірити нашим ЗМІ, то ситуація на Сході нині покращується, продовжують звільняти населені пункти. Але куди тікати і як себе вести , коли оголосять війну і евакуацію, – я не знаю. Не думаю, що варто таку інформацію нині і розголошувати людям, адже може початись паніка. От коли почне погіршуватись ситуація, тоді, можливо, і потрібні подібні дії. Виїжджати нам нікуди. У разі бомбардування, тоді уже б кудись ховались. Думаю, нас тоді б сповістили, куди потрібно йти. Сподіваємось також на патріотів місцевих, які нас зможуть захистити від окупантів. Думаю, що такі ще залишились серед нас. |
|
|
Євген Я думаю воєнного стану не буде, Україна не скаже Росії, що це війна. Це буде війна партизанська. Хоча це не так, адже застосовують техніку і все інше. Тікати нікуди не будемо. Піду воювати. Але у нас нічим воювати, країна не забезпечує армію, це роблять самі люди. Знаю, що є бомбосховища в аграрній академії та педуніверситеті. Але я певен, там немає ні води, ні харчів. |
|
|
Валерій Борисович
Мені не хочеться в це вірити. Але, розуміючи стан їхнього президента, нічого не можу сказати. Я вважаю, що ця людина непередбачувана і від неї можна очікувати будь-що. У ХХІ столітті таке витворяти… Я ще в березні, коли почалась анексія Криму, записався добровольцем, але так як мені вже 51 рік, мене поки що не чіпають. Ховатись я не буду, а оборонятиму місто і родину свою. Бомбосховищ у нас немає. Хіба по підвалам ховатись. І в село виїздити безглуздо, адже, на прикладі ситуації на Сході – коли в Слов’янську зруйнували лише декілька будинків, то в Степанівці всі. |
|
|
Станіслав Тадейович Самому Богу відомо, може це бути чи ні. У разі бомбардування ми ні до якого бомбосховища не добіжимо. Але інформувати людей повинні, чи вони де-небудь є. Якщо такі де і залишились, то точно занедбані. Там хіба щури бігають. Тож всі ховатимуться у своєму підвалі чи погребі. |
|
|
Тетяна Андріївна Не думаю, що оголосять війну. Те, що там відбувається – це абсурд. Просто не прислухались до людей. Потрібно було сісти поговорити. Вся моя сім’я вважає, для того, щоб не пролилась і крапля крові, потрібно сідати за стіл перемовин, з ким завгодно і як завгодно. Я вважаю, що це просто злочин перед українським народом. Як себе поводити під час оголошеної війни, я не знаю. Очікувати можна всього що завгодно, тому людям повинні доносити таку інформацію. Дуже болісно на душі, що у нас така ситуація. Але вважаю, що залишатись потрібно тут, в місті. |
|
|
Володимир У разі війни йтиму у військкомат і братиму автомат. Буду воювати. Тікати не збираюсь. Маму та доньку, можливо, відправлю в село. |
|
|
Тетяна Все може бути. Якщо оголосять військовий стан, я без поняття, що робити. Можливо, кудись поїдемо, але на територію України. Краще, мабуть, перебиратись в сільську місцевість. |
|
|
Віталік Думаю, терористів знищать, відженуть загарбників російських, і ми житимемо в щасливій вільній Україні. Теоретично ознайомлювався, як себе поводити у разі воєнного стану. Але практично – не знаю. А взагалі людей би мали інформувати про план дій. У разі війни, думаю, спочатку настала б якась паніка, але згодом опанував би себе і виїхав би у інше місто, де її немає. |
|
|
Аліса Навіть не знаю може таке бути чи ні. Як себе вести у разі війни я теж не знаю. Думаю, виїздити потрібно в іншу область, і бажано в село, бо там має бути спокійніше. |
