Умовно усі справи журналіст вирішила поділити на 2 частини: судові тяжби навколо звинувачення мера у корупції та слідство у справі мер – суддя.
За що судять міського голову Полтави?
14 травня 2013 року падчерка міського голови Ірина Климко звернулася до Полтавської міської ради із заявою про надання дозволу на розміщення 7 тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності. При цьому Ірина Климко не зазначала про будь-який конфлікт інтересів під час вирішення цього питання на сесії Полтавської міської ради. Відповідно до протоколу 31-ої сесії Полтавської міської ради від 17 травня 2013 року, на якому були присутні міський голова та 33 депутати, під час розгляду одинадцятого питання порядку денного «Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності» проголосували «за» – 33 депутати, «проти» – 0, «утримався» – 1, рішення прийнято більшістю голосів.
Протоколом про адміністративне правопорушення, складеним співробітниками УБОЗу, Олександр Мамай обвинувачується в тому, що з метою сприяння у реалізації майнових прав та інтересів падчерки Ірини Климко він не повідомив Полтавську міську раду про наявність конфлікту інтересів при розгляді даного питання. Олександр Мамай виніс питання на розгляд сесії, особисто проголосував за його прийняття, а потім підписав рішення Полтавської міської ради від 17 квітня 2013 року та додаток до нього про надання Ірині Климко дозволу строком на 1 рік розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території земель, які належать на праві комунальної власності територіальній громаді Полтави.
Невжиття міським головою заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів вплинуло на неупереджене прийняття сесією рішення, оскільки вказане питання фактично на сесії депутатами не обговорювалося. Таким чином, при винесенні на розгляд сесії цього питання виникла суперечність між службовими повноваженнями мера та його особистими інтересами у вирішенні майнових інтересів його падчерки. Наявність цієї суперечності могла вплинути на об’єктивність та упередженість прийняття відповідного рішення міської ради, а також на вчинення дій під час виконання наданих йому службових повноважень щодо підписання такого рішення.
Справу мера про корупцію у Полтаві розглядати нікому
Судова справа про корупцію за участю мера триває уже понад рік. Перші 9 місяців у ній головувала суддя Лариса Гольник. Протягом усього цього часу міський голова відвідав кілька судових засідань, решту – відверто ігнорував, в результаті чого до нього навіть застосували примусовий привід до суду.
У січні цього року суддя Лариса Гольник під тиском звинувачень мера у тому, що вона вимагала від нього хабар, була змушена взяти самовідвід. Після цього справа по авторозподілу передавалася іншим суддям, які брали самовідводи. Причиною вказували неможливість бути об’єктивними при розгляді даної справи, оскільки працюють тривалий час разом з суддею Гольник. Таким чином в Октябрському районному суді Полтави після відводу Лариси Гольник не знайшлося жодного судді, який би міг розглянути корупційну справу відносно Олександра Мамая.
З 20 квітня справу почати розглядати в Решетилівському районному суді. На жодне з судових засідань міський голова до Решетилівки так і не прибув. 24 червня, під час останнього судового засідання суддя винесла постанову про примусове привід мера до суду.
Ігнорування міським головою судових засідань затягує судовий процес. Згідно закону, при розгляді таких справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – обов’язкова (Ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення). У іншому випадку, якщо суд винесе рішення у цій справі без присутності міського голови – це може стати приводом для скасування судового рішення.
Мер Мамай наполягає: винен не він, а суддя
26 січня 2015 року Олександр Мамай публічно звинуватив Ларису Гольник, суддю Октябрського районного суду Полтави у вимаганні хабара. На екстреній прес-конференції він оголосив журналістам, що суддя запропонувала закрити корупційну справу стосовно нього за 5 тисяч доларів. Дані відомості прокуратурою Полтавської області були внесені до єдиного реєстру досудових розслідувань, було розпочато досудове слідство. Потерпілим мера так і не визнали. А 17 червня, після майже п’ятимісячного розслідування, слідчий прокуратури виніс постанову про закриття кримінального провадження за заявою Олександра Мамая.
Міський голова не погодився з таким результатом та звернувся до Октябрського районного суду міста Полтави зі скаргами на рішення слідчого. Мер просив скасувати рішення слідчого про закриття кримінального провадження відносно судді та відмову у визнанні його потерпілим.
З 23 червня прокуратура заявила про відвід кількох суддів у цій справі. На сьогодні, скарга Мамая не призначена до розгляду, хоча подібні скарги повинні розглядатися протягом 5 днів з моменту їх надходження до суду.
Потерпіла суддя Гольник: пропонували хабар, втручалися у діяльність, звинуватили у тяжкому злочині
Починаючи з грудня 2014 суддя Гольник кілька разів зверталася до правоохоронних органів про отримання пропозиції надання хабара (Ч. 3 Ст. 369 ККУ), санкції статті передбачають від 4 до 8 років позбавлення волі.
По одній з заяв було відкрито кримінальне провадження, досудове слідство триває донині. В ході розгляду підозру було оголошено Дмитрові Трихні, екс-заступнику міського голови, за кількома статтями: про пропозицію надання хабаря судді за цією ж самою статтею, та про завідомо неправдиве повідомлення про тяжкий злочин (Ч. 2 Ст. 383), а саму суддю визнали потерпілою у справі. Також правоохоронці розглядають заяву судді про втручання мера в суддівську діяльність при розгляді справи (Ст. 376 ККУ).
Чим загрожує меру Полтави звинувачення у корупції
Сам міський голова Олександр Мамай неодноразово заявляв, що не винен у вчиненні адміністративного правопорушення. Та навіть якби суд його визнав винним – покарання, передбачене законом тягло б за собою накладення штрафу від десяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Штраф Мамаєві вже давно не загрожує, адже, згідно ККУ про адміністративні правопорушення, строки накладення стягнення встановлено протягом трьох місяців з дня виявлення і не пізніше одного року з дня його вчинення.
Однак визнання винним у корупційному діянні тягне за собою дострокове припинення повноважень, занесення його відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення та неможливість висувати свою кандидатуру на виборах мера.
