Напередодні виборів «Коло» вирішило пригадати основні претензії полтавців до влади, які вони висловили під стінами облдержадміністрації за останні 5 років.
Біля облдержадміністрації вимагали дешевого тепла, дорогого проїзду, збереження пільг та зменшення податків.
Також читайте топ-5 страйків біля Полтавської міської ради
1 місце: Наймасовіші страйки зібрав Податковий кодекс
Наприкінці 2010 року по всій Україні прокотилася хвиля страйків підприємців проти нового Податкового кодексу. Не оминула вона й Полтави.
Що хотіли страйкарі: підприємці вимагали виключити з законопроекту пункти про відміну спрощеної системи оподаткування, про збільшення прав податкової та про підвищення податків.
Як це було: страйки під облдержадміністрацією тривали з вересня по грудень, були масовими й проходили за оригінальним сценарієм. Заради участі у них з’їжджалися підприємці з усієї Полтавської області. Податковий кодекс страйкарі охрестили «КАТом» (Кодекс Азарова – Тігіпка). Після кожного мітингу до Києва на адресу Прем’єр-міністра України відправляли подарунки: іменні автомобільні номери «КАТ 1» та «КАТ 2», локшину, яку знімали з вух, доїльний апарат. Наприкінці мітингу співали пісню гурту «Гринджоли» «Разом нас багато». Під час страйків у Полтаві на день припинив роботу Центральний ринок, участь в одному з мітингів узяли близько 50 таксистів, які під’їхали до облдержадміністрації.
Представники влади до мітингувальників не вийшли.
Чого добилися: на початку грудня 2010 року Податковий кодекс таки прийняли. На вимогу підприємців з документу виключили першу главу, в якій ідеться про збільшення обсягу доходу, обмежуються види діяльності, які не можна здійснювати, сплачуючи єдиний податок та визначають нові розміри його ставок. Спрощену систему оподаткування залишили.
2 місце: Від гніву незахищених рятувалися за парканом
Найпалкіші мітинги біля облдержадміністрації відбулися у вересні – листопаді 2011 року.
Тоді свої права там боронили полтавці, які належать до пільгових категорій. Мітингували у рамках Всеукраїнської акції протесту.
Проти чого виступали: афганці, чорнобильці та діти війни протестували проти законопроекту № 9127. У разі його прийняття Кабмін отримав би контроль над встановленням розміру виплати надбавок.
Як це було: протягом минулої осені відбулося кілька акцій протесту. Люди приходили з червоними прапорами, вмикали сирену. Дехто з пенсіонерів дудів у футбольні дудки.
Наприкінці жовтня афганці й чорнобильці підписали меморандум про взаємодію з обласною владою. А вже через кілька днів у Києві пікетували Верховну Раду, поламали огорожу. Після цих подій захисна огорожа з’явилася і навколо облдержадміністрації.
Пристрасті вщухли на початку листопада, коли людям пообіцяли, що розглянуть проект лише після переговорів уряду з громадськістю.
Чого добилися: законопроект № 9127 таки прийняли через півроку. У червні депутати Верховної Ради разом із законопроектом про державну мову ухвалюють у другому читанні й законопроект про пільги для населення.
3 місце: Найтриваліший конфлікт області у масштабі району
Жителі села Соколова Балка Новосанжарського району вже кілька років періодично навідуються до облдержадміністрації. Загострення конфлікт набув у жовтні 2011-го, коли до страйкарів приєдналися активісти з кількох регіонів України.
Що хочуть страйкарі: жителі села не можуть поділити 17 об’єктів комунальної власності: приміщення дитсадка, сільського клубу, будинки, пам’ятник, водонапірну вежу та інші, які знаходяться на балансі приватного підприємця.
Як це було: восени 2011 року до селян приєдналися активісти однієї з громадських організацій. Молодь у такий спосіб вирішила підтримати свою товаришку по організації, жительку села Соколова Балка. Біля облдержадміністрації встановили намети, стільці, розпалили у залізній бочці вогнище. Також мітингувальники грюкали по сходах пластиковими пляшками.
Чого добилися: після переговорів у облдержадміністрації на баланс села було передано 4 з 17 об’єктів соціальної сфери.
Конфлікт не вирішено досі: днями жителі села прийшли до облдержадміністрації з новою проблемою: у Соколовій Балці звільнили директора школи. 9 липня там відбулися відразу 2 мітинги: один – на її підтримку, інший – на знак протесту проти діяльності.
4 місце: Дебати вартістю у 25 копійок
Наприкінці 2009 року біля облдержадміністрації страйкували автоперевізники. У холодну снігову погоду на кілька годин було паралізоване пасажироперевезення в обласному центрі. 90 відсотків міського пасажирського транспорту зупинилося біля облдержадміністрації.
Що вимагали: підвищити плату за проїзд з 1 гривні до 1,25 гривень. Відповідне рішення Валерій Асадчев, тоді – губернатор, ухвалив, але в останній момент відкликав свій підпис від уже підписаного ним розпорядження.
Як це було: до страйкарів вийшов Андрій Баранов, заступник губернатора. Він запропонував перевізникам розділити місто на 3 транспортні зони і залежно від відстані, яку долатиме пасажир, стягувати плату за квиток. Таку пропозицію перевізники відхилили. Пізніше Андрій Баранов пояснить журналістам, що розпорядження відкликали, бо дані, які для розрахунків надали перевізники, вважалися необ’єктивними.
Що стало: плата з проїзд у автобусах таки зросла. Страйкарів підтримали Андрій Матковський, діючий тоді мер, та Олександр Козуб, секретар міської ради. Частину міського транспорту було переведено у режим «маршрутного таксі», що дало юридичну підставу підняти вартість квитків до 1,25 гривні.
5 місце: Мітинг за дешевим теплом
1 лютого 2011 року депутати обласної ради на сесії прийняли нові тарифи на послуги КВП «Полтаватеплоенерго». Біля входу до ради проти такого рішення страйкували діти війни.
Що вимагали:
пенсіонери, які прийшли на мітинг, вимагали не піднімати тарифи для пільгових категорій населення. Також просили пропустити до сесійної зали ініціативну групу, щоб висунути свої пропозиції.
Як це було: до демонстрантів представники влади не вийшли, ініціативну групу до зали також не пропустили, бо це порушило б регламент роботи сесії.
Чого добилися: за підвищення тарифів проголосували абсолютною більшістю голосів. Тарифи на тепло зросли на 10 відсотків «заднім числом» (1 лютого 2011 на сесії схвалили збільшення тарифів з 1 січня 2011 року).
Як пояснив Олександр Удовіченко, голова облдержадміністрації, підняти тарифи необхідно було, щоб отримати змогу нараховувати субсидії незахищеним верствам населення.
З історії полтавських мітингів за останні 5 років
Що ще просили у влади:
2008 рік. Біля міської ради мітингували з проханням дати дозвіл на будівництво синагоги на перехресті вулиць Козака та Шолом-Алейхема. Туди ж прийшли прихильники ідеї висадити у цьому місці калиновий гай.
2009 рік. Біля обласної прокуратури зібралися родичі вбитих у 2007 році 3 дівчат у Кобеляках. Виступали проти бездіяльності у розкритті злочину. Акція стає щорічною.
2010 рік. Поблизу Білої альтанки пройшла акція «Антитабачник» з вимогою звільнення міністра освіти.
2011 рік. Біля облдержадміністрації кілька днів голодували власники квартир у недобудованій багатоповерхівці.
2011 рік. Біля театру Гоголя мітингували на підтримку Юлії Тимошенко.
2011 рік. До прокуратури області прийшли ошукані вкладники трьох кредитних спілок.
2012 рік. Біля міськради виступали проти підняття тарифів за квартплату.
2012 рік. Біля облдержадміністрації відбулася акція на підтримку української мови.
