Саме так називаю Україну, хоча вона і не входить у рейтинг держав із найщасливішим населенням.
Фото – tsn.ua
Українцям мінімальну зарплату наступного року збільшать «аж» на 200 гривень, тоді як лише за останній рік ціни на все зросли удвічі, а то і більше, що вже говорити про комуналку. Натомість Прем’єр-міністру вже поспішили збільшити зарплатню на 25% і тепер він повинен отримувати 34,5 тисячі гривень (якщо вірити всеукраїнським ЗМІ), тоді як мінімалка українця нині становить 1378 гривень. От цікаво, чому це йому так «скромно» збільшили оплату праці? У соцмережах щодо цього вже пожартували, мовляв, за шкідливість.
І це в нього така «маленька» зарплатня тоді, коли в Україні батьки продають останнє, аби придбати сину-захиснику бронежилет чи нашкребти на лікування дитини; пенсіонери виходять продавати на вулицю все, що мають, бо пенсії не вистачає на ліки;
Полтава. Вулиця Зіньківська. Тут пенсіонери працюють навіть в негоду
молоді сім’ї віддають половину спільного доходу, а то й більше, за орендоване житло, оскільки нині придбати своє малоймовірно. Цей список можна продовжувати й продовжувати.
І при всьому цьому, за що і люблю свій народ, ми не падаємо духом. Які б палиці не вставляли нам у колеса, ми все одно знайдемо вихід і будемо триматись на ноті оптимізму, бо ми – українці. Для прикладу, щоб зекономити на комуналці, будуємо хати з соломи чи опалюємо будинки такою ж біомасою (зокрема, у нас в Миргороді на Полтавщині вже все це практикують). Перестаємо їздити громадським транспортом і надаємо перевагу пішій ході чи велосипеду. Коли йдеться про улюблене свято не одного покоління – Новий рік – українці теж не втрачають почуття гумору. Так, пишучи про ціни, я почула від самих продавців: оскілки салат «Олів’є» став вже дорогою стравою (мінімум 80 гривень), то «Накремсаємо венігрету, наваримо картоплі – й буде нам дієтичне свято! А отже, не наберемо зайвої ваги і не потрапимо в лікарню через переїдання», – так у нас жартують, попри невеселу ситуацію.
А все тому, що цінності інші. Свого часу наші предки пережили чимало, зокрема Голодомор і голод, Другу світову війну, Чорнобильську катастрофу, і нині на Сході України у нас війна, щоправда, неоголошена, там наші чоловіки, сини нескореної України, вони відстоюють незалежність. І для нас головне, аби всі були живі-здорові, небо наше – світлим, мирним і майоріли на височині лише наші синьо-жовті прапори. Останнє ми нині маємо саме завдяки нашим захисникам – тому ми і країна щасливих людей!
