Інна Іщенко,Анатолій Ткачук, Іван Лещенко
Чи буде земля поза населеними пунктами передана у розпорядження місцевих ради, чи можна приєднуватися сільським радам до вже створених ОТГ, чому потрібно писати проекти для отримання коштів – ці та інші актуальні питання обговорили вчора у Полтаві. В обласному центрі відбувся регіональний форум «Практичні аспекти децентралізації влади та побудова багаторівневого діалогу в громадах». Форум у Полтаві – перший із чотирьох публічних регіональних заходів, що проводяться в рамках Всеукраїнської кампанії «Успішна Громада» у партнерстві з ГО «Інститут Республіка».
Участь у заході взяли громадські активісти, сільські голови, голови ОТГ, депутати місцевих ради, регіональні консультанти із впровадження реформ у сфері децентралізації в області, представники ЗМІ.
Варто зазначити, що форум проходив у неформальній обстановці, всі мали можливість поставити запитання, висловити свою думку.
На актуальні питання реформи децентралізації, створення ОТГ та залучення громадян до вирішення проблем своєї громади відповідали Анатолій Ткачук, директор з питань науки та розвитку ГО «Інститут громадянського суспільства», Інна Іщенко, директор департаменту економічного розвитку Полтавської облдержадміністрації.
Учасники форуму
Конкурсний відбір проектів на Полтавщині продовжили
Відповідаючи на питання, про фінансування проектів з держбюджету, які подають місцеві громади на конкурсній основі, Анатолій Ткачук зазначив:
– У нас відбулися принципові зміни у бюджетній системі вона стала зовсім іншою. До 2015 року ми мали бюджетну систему, яка базувалася на видатках, коли незалежно від того, скільки збирала громада податків, вона отримувала гроші на мінімальні видатки, – говорить Анатолій Ткачук.
У результаті в місцевих рад, які отримували багато податків, держава забирала значну частину коштів, тим самим зникав інтерес до подальшої роботи над збільшенням доходів. А громади, де немає бізнесу, а значить і податків, все-одно отримували гроші на видатки.
– Тепер ситуація принципово змінилася. Чим більше нарощуєш ( місцева рада, прим. авт.), тим більше в тебе залишається. Ми змінили мотивацію та надали субвенцію на соціально-економічний розвиток інфраструктури громад. Тут немає конкурування між громадами, тому що кожній громаді виділена фіксована сума, яка визначається по формулі (площа + кількість населення, прим.авт.). Але є кілька формальних вимог – має бути план соціально-економічного розвитку, в якому записано, що ви хочете зробити ( приміром, побудувати полігон твердих побутових відходів), а також існує перелік потреб, на які мають бути витрачені кошти. Він досить широкий, за увесь час засідань комісія при Мінрегіоні повернула на доопрацювання лише один проект від територіальної громади, – зазначив Ткачук. – Закон передбачає подання проектів для фінансування з ДФРР на рік вперед. Тобто проекти на 2016 рік мали бути подані до серпня 2015 року. Але й досі ще не всі кошти розподілені. Проекти на 2017 рік мали бути подані до 1 травня цього року. Але ніхто не подав, тому це питання і до обласної адміністрації, і до обласної ради.
Інна Іщенко розповіла детальніше про механізм відбору проектів, які подають місцеві ради, районні адміністрації, регіональною комісією:
– Подати свій проект може кожен бажаючий, потрібно, щоб він відповідав трьом головним вимогам – щоб були відповідали Стратегії розвитку Полтавщини до 2020 року, щоб були спрямовані на об’єднані територіальні громади або міжмуніципальне співробітництво. Конкурсна комісія здійснює оцінку та за рейтингом відбирає проекти.
Форум відбувся у формі діалогу
До слова, конкурсний відбір проектів від громад на фінансування з ДФРР продовжено до 21 червня.
Наголошували експерти і на необхідності навчитися місцевим громадам освоювати кошти, які виділяє держава. Тому що багато грошей доводиться повертати назад у держбюджет через те, що громади їх так і не використали.
Варто зазначити, що й досі чимало сільських голів вважають, що підготувати якісний проект – це складно, так само, як і збільшити доходи місцевого бюджету. Розвінчувати міфи взявся Іван Лещенко, голова Білоцерківської ОТГ Великобагачанського району.
– Бюджет на 2016 рік в нас затверджений 18,5 мільйонів гривень. Основні статті наповнення бюджету – податок на доходи фізичних осіб, акцизний збір, бо на території громади розміщені заправки, земельний податок, – говорить Іван Васильович. – Минулого року ми за рахунок коштів ДФРР придбали шкільний автобус. Цього року придбаємо санітарний автомобіль для нашої амбулаторії. Щодо субвенції, яка передбачена цьогоріч на розвиток інфраструктури, то наша громада отримує 4,9 мільйона гривень. Витрачені вони будуть на розвиток територій, які об’єдналися. Також маємо амбітний проект – реконструювати дитячий садок та капітально відремонтувати будівлю під нього в одному із сіл. Плануємо зробити капітальний ремонт будівлі амбулаторії та центральної дороги у Білоцерківці.
Фахівці наголосили, що проекти від громад в першу чергу мають бути спрямовані на стратегічний розвиток.
Зайти, не можна вийти
Нині виникла ситуація, коли чимало сільських рад, які не захотіли раніше об’єднуватися, хочуть приєднатися до вже існуючих ОТГ. Утім закон «Про добровільне об’єднання громад» не передбачає процедури приєднання, як і не існує механізму виходу із ОТГ.
На думку фахівців зміни, які відбуваються в процесі децентралізації змусять депутатів внести зміни до законодавства та розв’язати проблему приєднання новостворених ОТГ до вже існуючих.
До теми: Німці протягом трьох років удосконалюватимуть Полтаву
