Здавалося б «почала танути крига», якщо говорити про доступність Полтави для людей з обмеженими можливостями. Так нещодавно в обласному центрі встановили звукові світлофори на Великотирнівській (біля автовокзалу), Фрунзе (зуп. Чапаєва) та на перехресті Кагамлика й Матросова. Ще раніш – на переході, що від зупинки Фурманова.
Світлофор, що на "Фурманова"
Проте виникло питання – на скільки вони адаптовані й чи приносять користь? Як виявилось на практиці, світлофори потребують удосконалення.
– Якщо взяти світлофори на зупинках «Чапаєва» та «Автовокзал», ми їх називаємо «клацалками» від супроводжуючого звуку, то вони нам подобаються. Але потрібно було розмістити по два світлофора по обидві паралелі перехрестя. І поставити різні симпли (звуки), інакше вони будуть дезорієнтувати. На Фрунзе (зупинка Фурманова) світлофор, який говорить, – він хороший, але тихий: дійшовши до середини перехрестя, людина вже його не чує. І ми за цю проблему говоримо вже кілька років, – розповіла Марина Бабець, голова правління Полтавської Всеукраїнської обласної ГО інвалідів з вадами зору «Генерація успішної дії».
Відео надане Полтавським обласним комітетом доступності
Тому з проханням адаптації існуючих звукових світлофорів та оснащенням подібних і на інших проблемних пішохідних переходах організація нещодавно звернулась до міської влади.
Зокрема, в Полтаві вкрай необхідні звукові «регулятори руху» на перехрестях вулиць:
- Калініна й 23 Вересня;
- Героїв Сталінграда й Нікітченка (дорога веде до дитячої поліклініки на Садах-2);
- Маршала Бірюзова й Ковпака.
– Останнє перехрестя, що в мікрорайоні «Браїлки», має нетрадиційне розташування, великий машинопотік, – зауважила Марина Леонідівна. – А веде ж до важливих об'єктів: супермаркету, поліклініки, заправки, церкви.
Проте сьогодні обладнання звуковими світлофорами – це далеко не єдина проблема на пішохідних переходах, вирішення якої потребують не лише жителі з обмеженими фізичними можливостями. По-перше, відсутня розмітка. По-друге, асфальт з провалинами. Якщо пересічний пішохід може побачити яму та обійти її, то серед людей з вадами зору – не кожному так пощастить.
Також Марина Бабець, яка переймається вирішенням питання доступності міста для сімей, члени яких мають проблеми із зором, твердить – потребують більшої безпеки і маршрути до всіх навчальних закладів та садочків. Адже малеча з вадами зору може навчатись не лише в спеціалізованих закладах. І вирішення таких питань потребують не лише їхні батьки, а й педагоги – їм же слідкувати за безпекою вихованців під час навчання.
Чи почують і зреагують представники міської влади на прохання слабозорих полтавців стане відомо незабаром. У липні представники ГО «Генерація успішної дії» мають отримати лист-відповідь з міськради, з якою читачів «Кола» обіцяли ознайомити. Тому слідкуйте за продовженням і розвитком теми на нашому сайті.
Нагадаємо, полтавські вокзали перевірили на доступність для людей з особливими потребами (фото)
