Першим учасником проекту став нардеп Сергій Каплін . Другим, хто майже відразу відгукнувся на прохання журналістів, став Юрій Бублик. Попри його згоду на інтерв’ю, «ловити» нардепа через завантажений графік довелося два тижні. Зрештою, поспілкуватися вдалося після його прес-конференції, присвяченої брудним виборчим технологіям.
Про перше враження від Верховної Ради
– Перше враження – велике розчарування. Більшого «гадючника», ніж Верховна Рада, я не бачив. До обрання нардепом, я був сільським головою Ковалівки. Наскільки там було все просто і ясно! У селі чорне називають чорним, а біле – білим, від сільського голови повністю залежить стан справ на адміністративній території громади. Зробив добру справу – облаштував, побудував – день пройшов не марно. А в цьому політичному болоті… Колотишся-колотишся, кожного дня до тебе люди приходять, звернення пишуть, а ти – по міністерствах: «Та, будь ласка, зверніть увагу, чоловік уже 2 роки сидить у СІЗО, чи звинувачення йому висуньте, чи випустіть… ». Багато усіляких звернень. А люди ж тебе обрали і сподіваються на тебе. Найбільш болючі звернення – стосовно онкології дітей, коли батьки приходять і кажуть: «На операцію дитині треба 120 тисяч доларів». Вони уже продали квартиру, машину, самі стоять чорні, лиця на них немає, а ще 50 тисяч доларів ніде узяти. Депутат – допоможи! А у мене немає такого ресурсу фінансового – він і законом не передбачений.
Про роботу у Верховній Раді
– У Верховній Раді 450 нардепів і голос одного дуже малозначущий. Йдучи на вибори, береш на себе певні зобов’язання, але нардеп може діяти у межах Закону України «Про статус народного депутата». Зазначено там повноважень наче й багато – маєш право першочергового прийому у міністерствах, відомствах, але для того, щоб ухвалити той чи інший закон, потрібно 226 голосів. Саме тому створюються різні політсили, які між собою консультуються, чимось доводиться поступатися, щоб отримати голоси за твій законопроект. Начебто Януковича прогнали, а болото не зникло, система залишилася тією ж: як брали хабарі – так і беруть, як торгували посадами – так і торгують.
Про хабарі, чорний піар, елітне житло та фінансування виборчої кампанії
– Скажу відверто: за час роботи у Верховній Раді мільйонів 10 доларів можна було заробити, тільки як потім людям в очі після того дивитися? Моя дружина іноді читає про мене «новини» в Інтернеті: про те, що я мільйонер, продався Веревському та Коломойському. Й увечері мене запитує: «Так а де ж гроші?» (сміється – примітка авт.). Я свою виборчу кампанію веду всклад. У мене додалося багато прихильників, коли дізналися, хто буде моїм опонентом на цих перегонах. Ні Коломойський, ні Веревський мене не фінансують. 2012 року уже після перемоги мені пропонували, щоб я знявся із округу, склав свій депутатський мандат і, «засіявши» людей за 2 роки до виборів гречкою, цукром, майданчиками, концертами, вони хотіли в 145 окрузі організувати позачергові вибори і привести Володимира Макара до влади. Пропонували непогані суми, обіцяли безбідну старість, але як після того мені полтавцям в очі дивитися?
Нардеп гортає аркуші з «чорними» публікаціями про себе.
– Неприємно читати про себе речі, які не відповідають дійсності. Ось мені мої помічники підготували перелік публікацій про мене: що я купив собі елітну квартиру в Полтаві. Пояснюю: на сьогодні, починаючи з травня цього року, я винаймаю житло за адресою: вулиця Котляревського,6, квартира 71. Це пов’язане із виконанням моїх посадових обов’язків. Як народний депутат, я іноді мушу зустрічати у себе вдома побратимів із усіх регіонів України. І у тих умовах, де я мешкав до цього – у селі Ковалівка – зустрічати гостей не комфортно. На сьогодні власного житла у Полтаві я не маю.
Про допомогу військовим
– Цьогоріч я менше уваги приділив своїм виборцям, бо вважав обов’язком раз на тиждень бути на Сході і не з порожніми руками. Це вимагало багато часу – зібрати кошти, речі. На сьогодні через мене, завдяки довірі полтавської громади та полтавському бізнесу, пройшла сума понад 3 мільйони гривень, на які придбано: бронежилети, каски, келарові шоломи, прилади нічного бачення, тепловізори. Громадські активісти закидають, що нардеп не повинен цим займатися. Але безліч моїх звернень до Мінооборони, Кабміну, Президента не принесли матеріального результату для нашого війська. Я кажу: «Є такий батальйон, який відбуває службу, там голі й босі стоять». А у відповідь: «У міру фінансування проводимо тендери, колись купимо й колись довеземо». І оце «колись», в той час, як на Полтавщині маємо уже понад 3 десятки героїв, які повернулися вантажем 200, складно сприймається на фронті. Бійці зазначають, що якби не волонтери, не український народ, то вони б ні чим не були забезпечені. Тому я згуртувався із Полтавським батальйоном небайдужих, владикою Федором, полтавським бізнесом, і ми гуртом допомагаємо бійцям. Головна вимога полтавців, особливо бізнесменів, які знають, чого вартий чиновник в українській системі, – щоб передавання допомоги здійснювалося без жодного генерала, щоб усе з рук в руки було передано безпосередньо бійцям.
Про соціологію
– От нещодавно мене занесли в антирейтинг найлінивіших депутатів. Дай, Боже, щоб усі були такі ліниві, як я. Воно б, може, щось і змінилося у країні. Я трудоголік, останній рік та 10 місяців з ранку до ночі і без вихідних, а цьогоріч без відпустки працюю в умовах війни. Тому з рейтингами та антирейтингами я не змагаюся. От спостерігав змагання рейтингів у сусідньому 144 окрузі, де в одній газеті Сергій Чередніченко приписує собі 40% прихильності виборців, потім в іншій Сергій Каплін пише собі 40% підтримки. Гадаю, це є недоречно і некрасиво. Хоча, якщо чесно, на старті виборчих перегонів, кілька тижнів тому, ми провели соціологію в 145 окрузі: то з урахування похибок, різниця між мною і Андрієм Матковським складала 4-10 відсотків, на мою користь. Це авторитетна фірма, і якщо їхні прогнози справдяться – скажу їхню назву, щоб люди знали, що цій конторі можна довіряти.
Про друзів у Верховній Раді
– Словом «друг» я не розкидаюся. У середовищі «свободівців» ми називаємо одне одного побратимами. І це дійсно побратими, з якими ми стояли на Майдані, боролися проти режиму Януковича. Під час роботи у сесійній залі Верховної Ради складно налагодити взаємини з нардепами з інших політсил, але зближує робота у комітетах. Тут, у комітетах, збираються і комуністи, і регіонали, і позафракційні. У невеликому колі на 10-20 осіб, коли відбувається дискусія стосовно законопроекту, політична складова відходить на другий план, кожен намагається донести свою думку, і ти уже сприймаєш людину не як політичного опонента, а як колегу. Бо з тим самим комуністом доводилося вести перемовини на комітеті, щоб отримати голоси. І як ви бачили, по багатьох законопреоктах, які ідеологічно не суперечили ні «Свободі», ні комуністам, ми отримували разом багато голосів. Але сказати, що вони мої друзі, – ні.
Про оцінку своєї праці у Верховній Раді
– Найкращу оцінку щодо моєї діяльності дав Віктор Янукович. Коли у Межигір’ї журналісти, серед яких був Мустафа Наєм, знайшли особові справи на мене і моїх прибічників як особливо небезпечних для режиму Януковича. Це дуже стимулює на подальшу працю.
Довідково
Дата народження – 1 грудня 1973 року.
Виборчий округ – 145.
Політична партія – «Свобода».
Відвідуваність засідань ВР: письмова реєстрація – 178. Пропущено через хворобу – 8, з невідомих причин – 7.
Станом на 21 жовтня на сайті Верховної Ради зазначено 23 законопроекти, які подав персонально Юрій Бублик.
