Для багатьох полтавців друге півріччя 2014 року проходить під знаком святкування 100-річчя Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Адже життя багатьох мешканців нашого міста пов’язане із цим вишем: хтось там навчався або навчається, працював або працює.
До теми: До 100-річчя полтавського педуніверситету випустили марку та книги: про підготовку
Святкування ювілею – це завжди різноманітні офіційні заходи із промовами про світле теперішнє чи майбутнє, про доблесне минуле, із нагородженням працівників та студентів грамотами, званнями і дипломи за досягнення. Полтавські туристи, які так само мають багато спільного із педагогічним університетом, теж вирішили відзначити ювілей університету, але по-своєму.
Туристи із Полтави побували на Тянь-Шані
П’ятеро полтавських туристів побували у горах Північного Тянь-Шаню у Казахстані.
– Часто в народі певне звершення чи якийсь поступ асоціюють зі сходженням на гірську вершину. Ми вирішили відзначити 100-річчя вишу, який дійсно впродовж своєї історії підкорював певні вершини в науці, – розповів учасник подорожі Ігор Сердюк. – Традиційно щороку група полтавців здійснює походи у гірські райони у різних країнах. Цьогоріч ми вирішили присвятити сходження саме ювілею педагогічного університету.
Читайте також: У Полтаві педагогічному університету подарували 50 тисяч
Знаково, що в групі із п’яти осіб саме двоє представляли педагогічний університет. При чому Ігор Сердюк – доцент кафедри історії, тобто викладач, і Віталій Петров, який навчається на п’ятому курсі факультету фізичного виховання і представляв у горах Тянь-Шаню когорту студентів.
– Вже є визначним у подорожі те, що нога студента і викладача Полтавського національного педагогічного університету ступала там, де не ступала раніше, – розповідає Ігор Сердюк. – У похід вирушили не з порожніми руками. Із собою взяли символіку університету. При цьому мали дві мети: сфотографувати символіку на фоні пейзажів іноземної країни і розповісти про ювілей вишу туристам різних країн.
Із собою взяли календарики, випущені до сторіччя університету, і значки із гербом вишу та позначкою «100 років». Їх залишали в спеціальних місцях – «туриках». Вони позначають найвищу точку перевалу чи гірську вершину. Зазвичай туди кладуть записки мандрівники із інформацією про сходження. Ігор Сердюк зазначає, що на своєму шляху в «туриках» знаходили записки, яким від кількох місяців до кількох років. Записки та символіку університету знайдуть туристи із різних країн, які йтимуть тим самим маршрутом. Можливо, це також буде через місяць або й через рік.
Під час походу полтавці подолали відстань близько 150 кілометрів, піднялися на декілька гірських перевалів та вершин. Максимальна висота, на якій хтось знайде згадку про полтавський університет, – 4,5 кілометра над рівнем моря.
– Так само, як на кожній вершині піднімаємо прапор України, чим представляємо нашу країну в іншій державі, так і в матеріальному плані частинка нашого університету, його історії залишиться у горах Казахстану, – говорить Ігор. – Існує думка, що гори, вершини мають дуже сильну енергетику, яка передається тим, хто на них побував. Доказом є те, що люди, які ходять у гори, займаються туризмом, альпінізмом, живуть дуже довго. Так само сподіваємося, що через символіку нашого вишу передасться ця енергетика, і університет ще довго залишатиметься повним життєвих сил, енергії, але водночас й мудрим.
Фото надав Ігор Сердюк
