фото з сайту vaas.gov.uaМинулого року невідома по мобільному телефону кілька разів телефонувала до міліції з повідомленням про замінування у Києві, Житомирі, Дніпропетровську, Сімферополі, Лубнах.
– У листопаді 2011 дівчина у стані алкогольного сп’яніння зателефонувала до чергового ГУ МВС в столиці й, не назвавшись, повідомила, що у одному з будинків по вулиці Володимирській закладена вибухівка, – розповіла Людмила Іващук, представник прес-служби Прокуратури Полтавської області. – Телефонний дзвінок поступив із села Гутирівка Полтавського району. Там дівчина жила, але зареєстрована була у Великобагачанському районі.
Через кілька годин потому вона повідомила про замінування залізничних вокзалів у ще кількох областях: Житомирі, Дніпропетровську, Сімферополі. В ході перевірки жоден із фактів не підтвердився. Проти дівчини порушили кримінальну справу, залишили на підписку про невиїзд. За неправдиву інформацію їй «світило» покарання у вигляді штрафу від 8500 до 17000 гривень, арешту до шести місяців, або ж ув’язнення до 5 років. Ймовірно, покарання її зовсім не страшило. Через 10 днів вона знову «замінувала» Лубенський залізничний вокзал. На місце прибули міліціонери, рятувальники, служба безпеки, швидка. Приміщення вокзалу, з якого негайно евакуювали людей, було перекрите майже годину. Руху потягів не припиняли. Як і в попередніх випадках, вибухівки не знайшли.
– Дівчина кожного разу міняла номери телефонів, з яких повідомляла про замінування, – говорить Юрій Сулаєв, речник обласної міліції. – Полтавку у стані алкогольного сп’яніння затримали уже через годину, встановивши звідки був здійснений телефонний дзвінок.
Мінерку виховували дідусь з бабусею, матір позбавили батьківських прав
У Гутирівці, (населення села складає 107 осіб – примітка авт.) дівчина жила разом із дідусем та бабусею. Ніде не працювала. Мати її позбавлена батьківських прав, а батько помер.
– Дівчина навчалася у Красногорівському ПТУ, у Гутирівку приїжджала іноді, до дідуся й бабусі, виховувалася у неповній родині, – говорить Марина Якимовська, секретар Кіровської сільської ради, до якої входить Гутирівка. – Дівчина має проблеми психіки, навчалася у спеціалізованій школі для дітей з вадами розвитку.
– Так, навчалася у нашому училищі, нам відомо про те, що вона вчинила, – говорить Ігор Гавриленко, заступник директора з виховної роботи ПТУ №49 у селі Красногорівка Великобагачанського району. – Друзів серед одногрупників не мала. Її неодноразово направляли на лікування у обласний центр, дівчина стояла на обліку у психіатра. Разом з нею у одній групі навчалася її сестра-близнючка, яка нині уже закінчила навчання і працює. Жили дівчата у гуртожитку. На вихідні їздили до родичів, у Диканський і Полтавський райони. Більше розповісти про дівчину важко, вона мало з ким спілкувалася, не дуже добре навчалася.
Розважаючись, завдала державі збитків на 26 тисяч гривень
За неправдиві повідомлення про замінування дівчина засуджена за частиною 2 статті 259 Кримінального кодексу України до 3 років позбавлення волі, з примусовим лікуванням у психіатричному закладі. Вирок виніс Лубенський міськрайонний суд Полтавської області. Крім того, суд задовольнив цивільні позови про відшкодування матеріальної шкоди, завданої державним органам, що виїжджали на місце пригоди. Збитки від розваг, як називала свої неправдиві повідомлення полтавка, оцінили на суму понад 26 тисяч гривень.
Історія «замінувань» на Полтавщині
На Полтавщині зафіксовано до десятка випадків замінування, більшість з них – через алкоголь та заради жарту.
– За минулий рік у області міліціонери зафіксували 4 випадки замінування, цього ж року зареєстровано більше 5 випадків, – резюмує Юрій Сулаєв, прес-офіцер обласної міліції. – Як правило, інформація про замінування неправдива. Найчастіше про замінування полтавці повідомляють перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння.
Про загрозу вибуху на Полтавщині говорять майже щомісяця. 23 серпня, в день державного прапора України у Полтаві шукали бомбу. Правоохоронці евакуювали більше 20 людей на території підприємства, де ніби-то була вибухівка, та в прилеглих будівлях. На початку серпня центр міста огородили через вибухівку, якою виявився акумулятор дитячої машини. У липні після сварки з дружиною, аби налякати її, 33-річний чоловік «замінував» свою квартиру. Того ж місяця у місті «замінували» новобудову на вулиці Сінній, неподалік зупинки «Університет». У травні нетверезий 28-річний полтавець погрожував підірвати спортивно-оздоровчий заклад Полтави, в якому знаходилось близько десяти дітей. У лютому у Полтаві «замінували» торговий центр «Конкорд». 2 жартівників-полтавців у березні «замінували» кафе та потяг на Південному вокзалі. У березні полтавка, аби не ділитися донькою з колишнім чоловіком, зробила з нього «терориста»: повідомила міліціонерам, ніби-то він на власному автомобілі везе із Сімферополя до Полтави вибухівку та зброю, щоб підірвати три 9-поверхові будинки. Траплялися й випадки, коли «замінування» були навчанням силовиків: у вересні в обласному центрі територію від спортклубу «Спартак» до стадіону «Ворскла» оточили силовики. Як виявилося згодом, то були антитеростичні навчання.
Думка психолога:
– Подібні випадки дійсно часто бувають серед підлітків, – говорить практикуючий полтавський психолог Ольга Шевченко. – Як правило, це пов’язано із бажанням зробити протест, така собі демонстративна агресивна поведінка. Хоча якщо, наприклад, подібні речі роблять діти у віці 18-19 років, це навіть можна назвати дивним, адже у такому віці уже дорослішають. Причина такої демонстративної поведінки може бути у якихось особистих обставинах дитини.
Також читайте:
Полтавських відпочиваючих евакуювали з потягу на Херсонщині через замінування
Полтавського "мінера" Спліту депортували з Норвегії і заарештували в Києві
