Куди подівся Люстраційний комітет, створений у Полтаві кулька років тому. Фото zolochiv.net
Але результату установа не дала, про новостворений Люстраційний комітет нічого не було чути майже відразу після гучних обіцянок тих, хто його створив.
До теми: Люстрація на Полтавщині: слів багато, доказів немає
Загалом вперше про люстрацію на Полтавщині заговорили 2014 року. Того ж 2014 року в Україні набрав чинності закон про люстрацію. Чимало громадських організацій брали на себе зобов’язання контролювати процес заборони посадовців, які скомпрометували себе, працювати на держслужбі. У Полтаві тоді створили спеціальну організацію, яка займатиметься питанням люстрації – так званий Люстраційний комітет. Про створення громадського органу заявляли гучно.
Обіцяли:
– створити Громадський телеканал. Збиралися знімати відео з
посадовцями, які викликають недовіру жителів області;
– відкритий університет;
– полтавський український дім.
Власне, певні заходи активісти проводили, зокрема, під керівництвом Юрія Романова, відомого як координатора Люстраційного комітету Полтавщини. Але результатів діяльності комітету у області полтавці особливо не відчули. До речі, минулого 2015 року Юрій Романов був юристом доньки екс-мера Анатолія Кукоби у справі щодо її бажання заборонити використовувати прізвище батька.
Як створювали Люстраційний комітет
Полтавський Люстраційний комітет створили у лютому 2014 року. Ініціатива створити орган, який би займався моніторингом люстрації посадовців, належала активістам місцевого Євромайдану. Одночасно подібні комітети утворювалися по всій Україні. До Люстраційного комітету, крім активістів Євромайдану, увійшли громадські діячі та правознавці. Найактивнішими персонами тоді зарекомендували себе Олександр Коба, Юрій Романов, Ростислав Шевченко, Євген Янкевич. На одному із засідань Люстраційного комітету був помічений і Діонісій Каплін, якого на міських виборах-2015 називали головним політтехнологом Андрія Матковського. Загалом до роботи долучилося близько 40 полтавців.
Олександр Коба. Фото pohnews.org
Олександр Коба, координатор Полтавського Євромайдану, тоді говорив:
– Якщо виступаю з ініціативою, це не значить, що хочу усе узурпувати. Але хочу, враховуючи роботу Майдану, скоординувати всіх людей, які у цьому зацікавлені, та не допустити до цієї команди людей, які зацікавлені в тому, щоб відмити кошти, – говорив на прес-конференції кілька років тому Олександр Коба.
Юрій Романов. Фотоархів
Інший активіст, юрист Юрій Романов, говорив:
– Ми не будемо створювати комісію, що займатиметься політичною розправою над своїми політичними конкурентами чи опонентами. Це принципова позиція: буду брати у цьому участь, якщо комісія не буде інструментом репресій від нинішньої влади.
Але невдовзі Люстраційний проект припинив своє існування. Нібито через те, що його розробкою зайнялися на державному рівні. Полтавський актив надіслав до Верховної Ради пропозиції щодо діяльності комітету. Попри це, активісти заявляли, що все ж таки комітет працюватиме.
– Перевірятимемо полтавських посадовців та кандидатів на посади, їх причетність до корупційних діянь, відповідність політичним критеріям, – обіцяв тоді голова громадської організації «Злам стереотипів» Олександр Коба.
З того часу минуло два роки. Ми вирішили запитати про ситуацію із Люстраційним комітетом у тих, хто його створював.
– В комітет увійшло багато людей. Потім юрист, який був на Майдані, Юрій Романов, їздив у Києв, і, здається, був затверджений Єгором Соболєвим (головний люстратор України – прим.авт) на представлення комітету в області. Потім він представляв разом з Соболєвим у квітні-травні цю програму. А наприкінці травня я поїхав в АТО, тому що було далі, мені невідомо, – прокоментував Олександр Коба, ініціатор створення комітету у Полтаві.
Романов про історію комітету, який не відбувся, говорить зараз так:
– На той час суспільство вимагало радикальних дій і справжньої люстрації, а зробити це без закону було б злочином, за який можна було навіть під суд піти. Нам обіцяли в Києві закон, де були б місцеві комітети. Але прийняли зовсім інше. Тому я пішов. Комітету, можна сказати, і не існувало, була лише ініціативна група по його створенню. Оскільки прийнятий закон про очищення влади не передбачав створення люстраційних комітетів на місцях, а віддав більшість функцій Мін'юсту, то я особисто не бачив ефективних правових інструментів для створення і діяльності такого комітету в Полтаві, а звичайним громадським контролем може займатися будь-яка ГО, тому робити ще одну вважав недоцільним, – прокоментував Юрій Романов. Через неврегульованість питання, додав юрист, мав з іншими активістами розбіжності в поглядах на процес люстрації.
Хто зараз контролює люстрацію – під питанням
Тож обоє полтавців, яких вважали головними люстраторами в Полтавській області, облишили власні ініціативи. Нині процес люстрації в області моніторить Євген Янкевич, координатор ВГО «Комітет виборців України» в Полтавській області. Також діє Громадська комісія з питань люстрації Громадської ради при Полтавській обласній раді, яку очолює Ігор Кіянчук. Цю комісію звинувачували у тому, що нібито громадські люстратори не звітуються перед обласною радою. Втім, і Ігор Кіянчук уже не має відношення до процесу люстрації.
– Громадська рада переформатована і я не входжу до її складу. Відповідно, не маю ніякого відношення до їх комісій. Взагалі, такий інструмент, як комісія громради, в плані люстрації виявився неефективним, – пояснив пан Кіянчук. Також розповів про звинувачення у нібито не бажанні звітуватися під час роботи люстраційної комісії.
– То дивне звинувачення, придумане Тарасом Токарем для використання в передвиборчій компанії. Очевидно, хтось бачив в мені сильного суперника і почав «мочити». Як тільки я зняв свою кандидатуру (зовсім з інших причин), звинувачення відразу зникли. Громадська рада взагалі не повинна звітувати перед облрадою. Тим більше в питаннях люстрації, – додав він. – Щодо моєї роботи в комісії, то два заступника голови МВС в Полтавській області полишили службу, зрозумівши, що не пройдуть люстраційну перевірку. Звернення подавав просто як громадянин, бо провести через комісію, зібрати кворум, виконати всі вимоги колег-активістів було практично неможливо. Наразі є проблема з паном Валерієм Пархоменком, який підпадає під люстрацію, але обраний до складу виконкому.
Інфографіка використана з сайту 4vlada.com
