Георгій Негай, архітектор, член Комітету зі спасіння кадетського корпусу5 лютого 2013 року полтавський кадетський корпус передали з приватної власності у комунальну. Відтепер пам’ятка архітектури, яка понад 10 років розвалюється на очах полтавців, офіційно належить територіальній громаді. Судова тяганина тривала майже 7 років.
Зараз, коли Вищий господарський суд України своїм рішенням передав кадетський корпус у власність територіальної громади Полтави, міська влада збирається почати реконструкцію приміщення, шукають інвесторів. На позачерговій сесії міської ради вирішили замовити технічне обстеження стану будівлі кадетського корпусу та її технічний паспорт, також визначать ринкову вартість пам’ятки архітектури. Далі нежитлову будівлю на вулиці Жовтневій, 42 зарахують на баланс комунального підприємства «ЖЕД №2». За словами Георгія Негая, досвідченого архітектора, аби повністю відновити будівлю, треба сотні мільйонів доларів.
– Наступну зиму він може просто не витримати. – каже Георгій Андрійович. –Колишній власник не робив ремонту, бо не був упевнений у тому, що він повноправний власник, нині усіх причин неможливо дізнатися.
Історія продажу Кадетського корпусу
Постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 №970 кадетський корпус, який є складовою частиною ансамблю Круглої площі, взято під охорону держави як пам’ятку архітектури республіканського значення (охоронний №577/5).
– Скільки разів кадетський корпус хотіли продати, одному Богу відомо, – розповідає Георгій Негай, завідувач кафедри основ архітектури Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, член Комітету зі спасіння Петровського Полтавського кадетського корпусу – Офіційно продавали лише один раз, 2004 року, жителю Ізраїлю. Коли кілька років потому власник помер, будівля у спадок перейшла його племіннику з Лондона. Спадкоємець не заявляв про свої права, не з’являвся сюди. Після численних судів договір купівлі-продажу визнали незаконним, і ось нарешті корпус у власності полтавців.
Журналіст ознайомилася з судовими рішеннями щодо кадетського корпусу. За документами, у 2004 році через внесені зміни до Програми приватизації комунальної власності міста кадетський корпус включено до об’єктів, що підлягають приватизації 2004 року. У судовому рішенні від 9.08.2011 (справа №18/1554/11) зазначено: дозвіл на приватизацію шляхом викупу будівлі комунальної власності міста (площею 12756,5 квадратного метра) надано приватному підприємству «Авна-Трейдінг», рішенням виконавчого комітету міської ради від 24.11.2004 (№288). Договір купівлі-продажу уклали 28 грудня 2004 року. Недійсним його визнали 2011 року. Спроби повернути кадетський корпус у власність Полтави почав екс-мер Андрій Матковський, назвавши злочином продаж архітектурної пам’ятки. У вересні 2010 року прокуратура міста підготувала протест на рішення сесії 2004 року, коли будівля була занесена до списку можливих об’єктів для приватизації.
Такий вигляд кадетський корпус має ниніКадетський корпус міг стати торговим центром, офісом ФК «Ворскла», козацьким осередком або центром дитячих гуртків
– Були ідеї переробити будівлю на великий торговий центр, але це абсурд, – вважає Георгій Негай. – Якщо будувати його, відповідно, потрібні парковки, їх робити ніде. Величезні вікна зайві, бо у торгових центрах потрібне штучне освітлення, щоб не псувалися продукти. Майже 6-метрові стелі невигідні з точки зору торгівлі, навантаження на опалювальний об’єм. Так само немає сенсу робити офісні приміщення. Кожен захоче зробити собі окремий вхід, від цього псуватиметься вигляд.
Були й інші пропозиції щодо будівлі. У листопаді 2010 року мер Олександр Мамай висловив ідею зробити у Кадетському корпусі дитячий центр із гуртками. У травні 2011 року стати власником кадетського корпусу виявила бажання козацька організація «Микитинська січова кінна академія» з Дніпропетровщини. Однак домовленості між цієї організацією і тодішнім чинним власником не відбулося. У вересні 2011 року міська влада повідомляла про домовленості з власником футбольного клубу «Ворскла» Костянтином Жеваго: хотіли облаштувати у будівлі офіс клубу, готель для розміщення футболістів, які приїдуть до Полтави, магазин спортивної атрибутики. Витратити на це збиралися 160-180 мільйонів гривень.
Для чого ідеально підходять стіни кадетського корпусу
– Центр міста абсолютно не використовує свій потенціал, – упевнений Георгій Негай. – Коли туристи приїжджають у місто, зазвичай дивляться поле Полтавської битви, Білу альтанку, монастир. У центрі туристам робити абсолютно нічого: сфотографуватися біля монументу Слави – і все, навіть сувенірів придбати ніде. Будівля кадетського корпусу ідеально підійшла б для облаштування полтавського мистецького арсеналу. Грубо кажучи, було б що туристу подивитися і було б що залишити місту. Не вистачає виставкових залів. Приміром, у картинній галереї дві третини фонду лежать у запасниках у несприятливих умовах. Немає місця для демонстрації робіт талановитої молоді, немає музею випускників кадетського корпусу і самої історії будівлі. Серед переліку, для чого б ідеально підійшла будівля: навчальні приміщення, спортивні школи, зали для спортивних тренувань або хореографії, книжковий магазин, органний зал (бо в приміщенні церкви, яка раніше була у корпусі, унікальна акустика), планетарій. Дворову частину можна облаштувати як туристичний готель. Тобто все сприяло б розвитку туристичної інфраструктури міста. Нещодавно зустрів двох американців, вони кажуть, мовляв, Полтава – гарне місто, але у центрі видовище, як після війни. Запитують, після війни й досі не відремонтували? У місті нещодавно створили Комітет зі спасіння Петровського Полтавського Кадетського корпусу, дехто з жителів міста телефонував із пропозицією зробити хокейний майданчик, але це не зовсім актуально, хоча приміщення підходить. Будинок правосуддя, який хотів би бачити у будівлі мер, теж робити невигідно.
Пожежі у кадетському корпусі
У 2012 кадетський корпус «офіційно» горів тричі. Дві пожежі за один день сталися 23 серпня, інша сталася 15 грудня. Але у технічному університеті кажуть, що невеликі пожежі траплялися взимку по кілька разів на місяць, навіть неможливо прослідкувати їх чисельність.
– У березні 2012 ще була охорона у кадетському корпусі. – Будівля ще була приватною, її оберігали. – розповідає Георгій Негай. – Охоронець робив обхід території раз на день. Численні багаття розпалювали безхатьки, їх можна зрозуміти, адже за стінами зима. У купольній частині майже немає даху. До речі, 2006 року була велика пожежа там само через підпал. Хто це зробив, невідомо і досі. Взагалі, кадетський корпус – це улюблене місце школярів, безхатьків, наркоманів. Ходити у другій половині дня там небезпечно.
Щоб відновити корпус, треба сотні мільйонів доларів
– Думаю, приблизно на 50% кадетський корпус зсередини зруйнований, – говорить Георгій Негай. – Якщо говорити про саму конструкцію, то каркас, стіни, перекриття, зруйновані приблизно на 30%. Інтер’єри, сходи, церква з унікальною акустикою, паркетна долівка, вікна зруйновані. Навіть металеві поручні, радіатори, систему опалення, каналізацію, водогін знищили вандали. Сотні мільйонів доларів треба для того, аби відновити все так, як там було до зруйнування. Проблема у тому, аби корпус хоч «законсервувати», зупинити подальшу руйнацію. Дехто з песимістів вважає, що відновити таку величезну будівлю неможливо. Нічого подібного! Можна робити ремонт поступово, наприклад, повністю підготувати до роботи одне крило, поступово – всі інші.
ЮНЕСКО відмовилося від кадетського корпусу і Круглої площі, бо влада порушила договір
– Приблизно 10-12 років ансамбль Круглої площі, у тому числі і Кадетський корпус, перебував під охороною ЮНЕСКО як унікальна історична і архітектурна пам’ятка, – розповів Володимир Губарь, професор, кафедри дизайну та проблем довкілля Полтавського інституту економіки і права. – Але коли влада вирішила побудувати у центрі підземний перехід, ЮНЕСКО видалило зі списків площу, бо під час будівництва вона втратила свою історичну значимість, наприклад, купольна частина вже не та, що була до будівництва.
Довідково: суми, які ЮНЕСКО виділяє на утримання історичних і архітектурних пам’яток, можуть бути різними, залежно від конкретних проектів. Це можуть бути від кількох десятків до сотень тисяч доларів.
Аналогів кадетському корпусу немає у світі
Ексклюзивність корпусу – у його недосконалості. Він пропорційний, але є деякі вади: подрібненість деталей, на фасаді, приміром. Нема співвідносності дрібних деталей і великої форми.
– Кадетський корпус має надзвичайно важливу цінність для формування ансамблю Круглої площі, – говорить Георгій Нечай. – Кругла площа, можна сказати, унікальна в Європі і навіть у світі. У місті, між іншим, дві круглі площі: одна маленька у березовому сквері, інша – у центрі. Третя є у Парижі (площа генерала де Голля). Але та в 3 рази менша. У нас вісім променевих вулиць, спрямованих від центру, у Парижі їх 12. Кажуть, Полтава – це Петербург у мініатюрі. Це не так, бо там немає Круглої площі, хоча є незавершені. Карниз у бокових частинах корпусу – унікальне явище, характерне тільки для полтавського кадетського корпусу, такого більше ніде немає.
На сьогодні на величній будівлі кадетського корпусу, стіни якого лякають розрухою і цеглою, що падає на голову, – встановили нову охоронну табличку, бо попередню зняли незадовго до продажу. Ремонт поки що не розпочатий. Що ж таки розташується у легендарній будівлі і коли її відремонтують, з’ясується пізніше, коли міська влада знайде інвестора та визначить об’єм робіт.
Такий вигляд будівля кадетського корпусу мала у минулому столітті. фото histpol.pl.uaЗ історії: бажання мати в Полтаві кадетський корпус для виховання та навчання дворянських дітей сприяло збору грошей на будівництво нової будівлі ще з 1801 року. Місце для розташування корпусу було обрано особисто Миколою І під час візиту до Полтави.
Довідка «Кола» : Петровський Полтавський кадетський корпус – військово-навчальний закритий заклад у Полтаві. Створений з ініціативи полтавського військового губернатора Миколи Рєпніна. Корпус мав 7 класів з однорічним курсом навчання. Приймалися до нього хлопці 10-18 років. Із загальноосвітніми предметами вивчали стройове навчання, фізкультуру, фехтування, плавання, музику, співи й танці. Відомі випускники: художник Микола Ярошенко, фізик Василь Балясний, автор епіграм Микола Бутович, метеоролог Філадельф Величко та багато інших.
Хронологія
1835-1840 – за цей час збудували кадетський корпус.
1840 – відкрито за наказом Миколи І. 1844 року корпус отримав прапор.
1856 – відкрито спеціальні класи, по закінченню яких кадети отримували перший офіцерський чин.
1863 – переформований у Петровську Полтавську військову гімназію зі штатськими вихователями.
1865 – переформовано у військову гімназію й Петровський Полтавський кадетський корпус.
1882 – Петровська Полтавська військова гімназія знову була перетворена в кадетський корпус, йому повернули першу назву.
1917 – кілька місяців корпус називався Гімназією військового відомства.
1918 – при гетьмані Скоропадському знову переіменований на Кадетський корпус, але Української держави. Після встановлення в Україні влади гетьмана Скоропадського (квітень-грудень 1918 року) та під час захоплення Полтави військами Добровольчої армії Денікіна (липень-грудень 1919 року), корпус відновлював діяльність.
1919 – евакуація до Владикавказа, потім до Кутаїсі (Грузія).
1919 – корпус офіційно закрито декретом Ради народних комісарів. Того ж року туди переїхали 29-ті Полтавські радянські піхотні командирські курси.
1920 – евакуація у Крим, там разом з іншими евакуйованими кадетськими корпусами об’єднується у Кримський кадетський корпус.
1920 року в будинку розмістилася піхотна школа, в якій у 1920-1922 роках навчався Микола Ватутін.
1938 – сюди перевели Ярославську школу автомобільних техніків, яка 1940 року стала Полтавським тракторним училищем.
1947 – тракторне училище розформоване.
1958 – у відновлену після війни будівлю переїхало Дніпропетровське артилерійське училище, переіменоване на Полтавське зенітне ракетне червонопрапорне училище імені генерала армії Ватутіна.
1995 рік – училище розформували рішенням тодішнього міністра оборони України №133 від 25 липня 1992 року. Училище готувало спеціалістів для Куби, Афганістану, Єгипту та інших країн. Після розпаду СРСР Росія і Казахстан пропонували спільне використання потенціалу училища.
Також читайте:
У Полтаві кадетському корпусу хочуть дати друге життя: зробити там музей
